корона

  • 131корона — ы; ж. (от лат. corona венец) см. тж. коронка, коронный 1) а) Золотой венец с драгоценными украшениями как символ власти монарха. Царская коро/на. Возложить корону на кого л. (короновать) Шахматная коро/н …

    Словарь многих выражений

  • 132корона — I 1) (коштовний головний убір знак високої влади: королівської, царської тощо), вінець; діа[я]дема (вінець / пов язка з коштовними самоцвітами у верховних урядовців, жерців тощо) 2) (сяйво навколо сонця, місяця перев. під час затьми); вінець… …

    Словник синонімів української мови